На Підкарпатті освятили хрест загиблим повстанцям Закарпатської округи ОУН. ФОТО

8 жовтня в урочищі Лужки Рожнятівського району Івано-Франківської області освятили хрест на місці загибелі повстанців – членів Закарпатського окружного проводу ОУН.

Хрест установили заздалегідь – ще 1 липня цього року, передає сайт "УПА Перегінськ".

 Усі фото: upa-pereginsk.if.ua

Зранку була відправлена Служба Божа в церкві св. Андрія Первозванного в с. Лужках. Відтак монах Сергій  Святоандріївського скиту та отець Йона з церкви Архистратига Михаїла у Львові у присутності членів Братства ОУН-УПА Рожнятівського району та працівників Мшанського лісництва освятили хрест.

 

Загиблі повстанці належали до проводу Закарпатської округи Карпатського краю ОУН.

 

1—7 жовтня 1947 року Внутрішні війська МДБ провели чекістсько-військову операцію в Перегінському й Вигодському районах Станіславської області.

 

3 жовтня були виявлені повстанці – окружний провідник Олексій Безкоровайний-"Булевар" (1919—1947), районний референт пропаганди "Богдан" (він же "Кумпанович") та господарчий референт Закарпатського окружного проводу ОУН з охронцями.

Вони відхилили пропозицію здатися й загинули в бою. Вижив лише охоронець "Богдана" Микола Роїв-"Рубан", якого пораненим узяли в полон.

Як повідомлялося, у Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.