На Кіровоградщині студенти-археологи знайшли мотику, якій 7 тисяч років

Цінний артефакт виявили учасники археологічної експедиції Одесього національного університету ім. Мечникова й місцевого археологічного музею на багатошаровому пам'ятнику Мельнична Круча коло с. Сабатинівка на Південному Бузі (Благовіщенський район Кіровоградської області).

Ідеться про прекрасно збережену мотику, яка зроблена з оленячого рогу в часи неоліту (бл. 7 тис. років тому). Її знайшли студенти другого курсу історичного факультету ОНУ ім. Мечникова Махайло Самофатов і Ганна Жиленко, пише "Думская".

За словами керівника експедиції кандидата історичних наук Дмитра Кіосака, знаряддя праці, виготовлені не з каменю, — взагалі рідкісна знахідка на пам'ятках доби неоліту. Та в цьому випадку має значення, перш за все, стан мотики. Завдяки йому, археологи зможуть точніше датувати шар, який вивчають.

 

"Збереження речей з попередніх розкопок залишає бажати кращого. Більшість були настільки пересохлими, що їх доводилося скріпляти, просочують клеєм. А це суттєво перешкоджає будь-якому хімінчому аналізові в подальшому, — каже археолог. — Дана знахідка практично в ідеальному стані, і ми нарешті за допомогою радіовуглецевого аналізу зможемо одержати її точне датування".

 

За словами Кіосака, ця інформація допоможе з’ясувати, коли конкретно люди епохи неоліту прийгли на берег Південного Бугу й ким вони насправді були: хліборобами чи збирачами:

"Ще порівняно недавно мотики такого типу сприймали однозначно як хліборобське знаряддя, призначене для розпушування ґрунту. Однак згодом при картографуванні таких артефактів у масштабі всієї Європи з’ясувалося, що вони більше характерні для рухомих груп мисливців і збирачів й відомі на поселеннях хліборобів лише там, де останні вступали в контакт із бродягами-мисливцями. Імовірно, останні використовували їх для добування їстівного коріння. Долина Південного Бугу  один із таких контактних регіонів, і можливо, відкриття одеських студентів фіксує епізод давніх міжкультурних контактів".

 

Як розповіли самі студенти, знахідку вони зробили в найменш перспективному квадраті пошуку й попервах прийняли мтику за звичайну кістку.

"Аня розчистила знахідку, і стало зрозуміло, що ріг обробляла людина. У ньому акуратно просвердлили отвір для насаки на руків’я, — розповів Михайло Самофатов. — Навіть у нашому археологічному музеї до сих пір не було настільки давніх мотик із рогу".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.