У Борисполі відкрили меморіал учасникам антирадянського повстання та жертвам Великого терору

17 вересня в м. Борисполі Київської обл. відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1920 року та жертвам Великого терору.

Обидва монументи постали на Книшовому меморіальному парковому комплексі Борисполя як елементи єдиного меморіалу, передає прес-служба Київської обласної державної адміністрації.

Фото: FB Юрко Слюсар 

На цьому місці, ймовірно, покояться рештки розстріляних бориспільських повстанців. Досі їх пам’ять було вшановано лише символічним знаком, встановленим активістами Народного Руху в 1990-х роках.

Пам’ятник являє собою тюремний мур, крізь  який проглядаються обличчя та фігури жертв комуністичного режиму. Уся стіна всіяна табличка з прізвищами бориспільців, які загинули внаслідок репресій чи в антибільшовицькій боротьбі – близько 200 осіб.

 Фото: FB Юрко Слюсар

Ці імена під час відкриття зачитали вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості. Виготовила пам’ятник компанія "ART Stepanov", скульптор – Олексій Степанов.

На церемонії були присутні: голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, бориспільський міський голова Анатолій Федорчук й адміністрація Борисполя, місцеві депутати, громадські діячі та небайдужі громадяни.

 Фото: FB Юрко Слюсар

За словами мера Борисполя, ідея вшанування повстанців і жертв радянського терору виникла ще 9 років тому, але всі ці роки шукали кошти та варіанти втілення монумента.

"Ті люди, які в страшних муках були позбавленні життя заслуговують на те, аби їх пам’ятали і шанували", – наголосив Федорчук.

Заупокійну літургію та освячення пам’ятника відслужив Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

 Фото: FB Юрко Слюсар

ДОВІДКА:

Бориспільске антибільшовицьке повстання тривало з 6 травня по червень 1920 року. Очільником виступу був Микола Чепілко. Повстання вибухнуло в той час, коли об’єднані польсько-українські війська взяли Київ. Повстанці розраховували утримувати місто до їх підходу. Однак через контрудар Червоної армії українська й польська армії до Борисполя так і не дійшли, а повстання придушила червона кавалерія. Більшовики спалити дві третини містечка, а кожного п’ятого чоловіка розстріляли.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.