АНОНС: У Києві обговорять спадщину держав, які виникли на руїнах Російської імперії

23–24 вересня в Києві відбудеться конференція "Правова та інституціональна спадщина держав, що виникли на руїнах Російської імперії".

Даний захід проходитиме в рамках циклу конференцій та дискусій "Падіння Імперії", присвячених століттю відродження незалежності держав, які виникли на руїнах Російської Імперії.

Програма конференції

23 вересня 2017 р.

10:00–10:20 – відкриття конференції

Вітальне слово – Маріуш Патеї, Олесь Шевченко

Секція "Відродження України та боротьба за незалежність"

10:25–10:55 проф. Ігор Ілюшин "Вплив союзу Пілсудський-Петлюра 1920 р. на східну (національну) політику міжвоєнної Польщі".

11:00–11:45 Обговорення

11:45–12:10 Кава-брейк

Секція "Прагнення кримських татар до незалежність – Кримська народна республіка"

12:10–12:35 Гульнара Абдулаева "Кримський уряд Сулеймана Сулькевича. Взаємини з Польщею".

12:35–12:50 д-р Андрій Іванець "Кримськотатарська революція у 1917 початок 1918 року: її цілі,учасники, рушійні сили та результати".

12:50–13:15 д-р Тимур Куршутов "Польсько-кримськотатарські зв’язки у міжвоєнний період (1918-1939 гг.)".

13:15–13:40 д-р Наріман Сеітягяев "Провідні ідей та причини поразки кримських татар боротьби за національну державність у 1917–1918 рр.".

13:40–14:10 д-р хаб. Здзіслав Янечек "Польських шлях до незалежності підчас Першої світової війни та відродження Польської держави".

14:10 – 14:30 Обговорення. Ведучі Олесь Шевченко, Ядвіга Хмелевська.

14:30 –15:30 Обід.

15:30–16:00  д-р Маріуш Патеї "Економічні підвалини регіональної співпраці у дослідженнях батьків-засновників ІІ Речі Посполитої та УНР"

16:00–17:00 Обговорення та завершення першого дня конференції

24 вересня 2017 р.

10:00–10:30 Олена Семеняка "Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету"

10:30–11:00 Обговорення

11:00–12:00 Дискусія про співпрацю народів у боротьбі з радянською Росією. Модератори: Маріуш Патеї, Сінавер Кадиров.

12:00 – 12:30 Перерва

12:30–13:30 Загальна дискусія. Модератори: Олесь Шевченко, Діана Бідочко, Петро Хлебович, Ядвіга Хмелевська,Сінавер Кадиров.

13:30–14:00 д-р Олеся Радишевська "Сто років по тому, співпраця та інспірації у сфері права та інституційного розвитку"

14:00–14:20 д-р Євгеній Білоножко "Права національних меншин в Україні: Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

14:20–14:40 Обговорення

14:40–15:30 Підбиття підсумків конференції.

Місце проведення: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4 (6 поверх).

Організатор: Фонд "Незалежності" й Міністерство закордонних справ Республіки Польща.

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.