У Литві віднайшли рештки білоруського й польського керівників Січневого повстання — археологи

У столиці Литви Вільнюсі під час розкопок археологи, ймовірно, віднайшли рештки двох найясравіших очільників польського Січневого повстання 1863—1864 років — Кастуся Калиновського і Сигізмунда Сераковського.

Розопки відбуваються на горі Гедимінаса, повідомляє DELFI.

"Ми маємо вдосталь доказів того, що серед знайдених останків є й рештки Костянтина Калиновського", — розповів професор кафедри анатомії, гістології та антропології Вільнюського університету Рімантас Янкаускас.

Меморільна дошка на будинку, де утримувався Кастусь Калиновський, у Вільнюсі. Фото: www.svaboda.org

За його словами, цьому припущенню не суперечать зібрані археологічні й антропологічні дані. Янкаускас відзначив, що для остаточного підтвердження припущення потрібно завершити дослідження всіх решток, знайдених на горі Гедимінаса.

"Іншими словами, якщо ми не виявимо іншого, більш твердого, кандидата, з яким би збіглося більше доказів, то тоді будемо стверджувати, що це останки Костянтина Калиновського", — сказав професор.

Щодо ідентифікації решток С. Сераковського  сумнівів уже немає, оскільки було знайдено обручку з написом "Zygmónt Apolonija 11 Sierpnia / 30 Lipca 1862 r." ("Зигмунт Аполонія 1 вересня / 30 липня 1862 р.").

 Полковник Сигізмунд Сераковський. Фото: www.svaboda.org

Директор Інституту політичної сфери, спіробітник Університету ім. Вітаутаса Великого Андрій Казакевич повідомив, що виявлення останків К. Калиновського важливе не тільки для литовців, але й для білорусів. "Для білорусів він означає дуже багато. Калиновський є частиною національного пантеону білорусів. Це національний герой", — сказав науковець.

Від відзначив, що заслуги Калиновського в Білорусі визнані публічно ще на початку ХХ століття. Не забороняла цього й радянська влада.

"Його не забороняла радянська влада, оскільки він дотримувався лівих поглядів. У багатьох білоруських містах є вулиці, названі іменем Калиновського. Це достатньо унікальна особистість: військовий, політичний діч, пам’ять про якого увіковічнена на вулицях і в підручниках, — зазначив Казакевич. — Якщо буде відоме місце його поховання, то для білорусів це матиме велике значення".

ДОВІДКА:

Костянтин (Кастусь) Калиновський (литовською — Константінас Калинаускас) (1834—1864) — юрист, білоруський публіцист, поет, один із керівників антиросійського повстання 1863—1864 років на землях колишньої Речі Посполитої.

У 1856—1860 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У студентські роки бпав активну участь у діяльності революційних гуртків, долучився до таємного грутка офіцерів, якими керував Сигізмунд Сераковський (у литовській традиції — Зігмантас Серакаускас).

З 1863 року ввійшов у нове керівництво повстанням. Калиновський добивався більшої автономії Литви та Білорусі. 9 лютого 1864 року його заарештували, а 22 березня повісили у Вільнюсі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.