Спецпроект

У номінації "Місто-Київ" на Форумі видавців перемогла збірка есеїв про Бабин Яр

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ".

Про це йдеться в повідомленні фонду "Українсько-єврейська зустріч".

Церемонія нагородження відбулася 14 вересня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

"Ми вельми вдячні за нагороду, оскільки це підтвердження нашої праці," – сказав співредактор видання д-р Владислав Гриневич. – "Це також свідчить про зрілість українського суспільства, яке обрало книжку про Голокост для нагороди".

Співредактор Владислав Гриневич

Видання, яке здобуло перемогу в номінації "Місто-Київ", – це збірка монографій колективу всесвітньовідомих учених, які обговорюють проблематику Бабиного Яру в аспектах культури, музики та мистецтва від сталінських часів до сьогодення.

В есеях цього видання, окрім детальних та болісних свідчень про події у Києві наприкінці вересня 1941-го року, зосереджено увагу на розумінні значущості Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій XX сторіччя.

Книжка вийшла друком 2016 року з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за підтримки Канадського благодійного фонду "Українсько-єврейська зустріч" (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE).

 

Співредакторами видання були: Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, та Павло-Роберт Магочій, професор історії та політології українознавчих студій Торонтського університету (Канада).

Дане видання українською та англійською мовами побачило світ завдяки видавництву "Дух і літера" за сприяння UJE.

Це вже втретє, коли книга, яку підтримує UJE, здобула перемогу на книжковому форумі.

Минулого року спеціальне визнання від президента Форуму видавців О. Коваль одержало видання "Євреї та українці: тисячоліття співіснування", написане у співавторстві П.-Р. Магочієм та Й. Петровським-Штерном.

У 2015 році було також відзначено як одну з найкращих книжок Форуму "Їдиш-український словник" Дмитра Тищенка.

Окрему відзнаку на церемонії дістало україномовне видання про ізраїльського письменника Амоса Оза, сім’я якого походить з України. Книгу про вагомий внесок письменника в українсько-ізраїльське культурне співробітництво переклав Віктор Радуцький з Єрусалима.

Поява книжки на Форумі видавців стала можливою завдяки ініціативі UJE.

Англомовна версія видання "Бабин Яр: історія і пам’ять" доступна на сайті Amazon,  а україномовне видання можна придбати на сайті видавництва "Дух і літера".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.