Польське МЗС оголосило конкурс на найкращу популярну публікацію з історії Польщі

Міністр закордонних справ Республіки Польща оголосив конкурс на найкращу публікацію, що популяризує історію Польщі (іноземною мовою) та історію польської дипломатії (польською мовою), які було опубліковано в 2015-2016 роках.

Історики можуть подавати свої публікації до 15 вересня 2017 року, пише сайт Польського інституту в Києві.

У конкурсі розглядатимуться як наукові монографії, так і публікації популярно-наукового характеру.

Переможець конкурсу у категорії "Найкраща публікація, що популяризує історію Польщі іноземною мовою"отримає нагороду у розмірі 10 тисяч євро.

Переможець конкурсу у категорії "Найкраща публікація, що популяризує історію польської дипломатії польською мовою" отримає нагороду у розмірі 20 тисяч злотих.

Умови участі в конкурсі: 

  • Подання публікації до 15 вересня 2017 року (дата отримання публікації має значення).
  • Роботи необхідно подавати у 3 екземплярах, додаючи до них (за можливістю) опубліковані рецензії та відгуки видавництв.
  • Участь у цьогорічному конкурсі можуть брати лише роботи, опубліковані в 2015-2016 роках.
  • Публікації необхідно надіслати на адресу: Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Departament Dyplomacji Publicznej i Kulturalnej, Al. J. Ch. Szucha 23, 00-580 Warszawa. На конверті потрібно зазначити „Konkurs Historyczny Ministra SZ" або ж особисто занести до Міністерства закордонних справ Респубілки Польща: al. J. Ch. Szucha 21, вхід від вул. Litewskiej, з понеділка по п’ятницю з 8:15 до 16:15.

Додаткові запитання слід спрямовувати на адресу: emilia.jasiuk@msz.gov.pl, зазначивши у темі листа „Konkurs Historyczny Ministra SZ".

Примірники публікацій не повертатимуться.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.