У приміщенні колишньої в'язнці НКВД в Луцьку хочуть розмістити хостел

У Луцьку в приміщенні колишньої в'язниці, де на початку Другої світової війни розстрілювали людей, облаштовують житло для туристів.

Про йдеться в сюжеті "5 каналу", передає сайт "Район. Луцьк".

Будівля у старій частинці Луцька – пам'ятник архітектури XVII століття. Майже 100 років в її стінах був монастир. Згодом у приміщенні з міцними мурами була і буцегарня, і музичне училище.

Кілька років тому комплекс споруд передали церкві. Священики, щоб назбирати грошей на ремонт приміщення, вирішили облаштувати в частині монастиря хостел.

Ідея відкрити готель в історичній споруді обурила місцеву громадськість. Історики кажуть, із тюрмою, що була в цій будівлі, пов'язані чорні сторінки української історії: енкаведисти розстріляли там тисячі політичних в'язнів.

"В цих камерах досі "сочиться кров" тих людей, які загинули там. І робити на цьому атракцію… І особливо те, що анонсувалося, що там будуть в формі НКВС обслуговувати цей заклад. Ну це взагалі не лізе ні в які рамки здорового глузду", – обурюється краєзнавець Ігор Левчук.

Деякі луцькі історики переконують – будівля більше підходить для музею тоталітарних репресій або історії УПА, а не для хостелу. Історик Сергій Годлевський впевнений: "Я думаю, що ті дві установи, такі як монастир і музей, то вони б одна одну доповнювали — тоді був би повний комплекс".

Від суперечок церкви та громадськості місцева влада воліє залишатися осторонь. Але чиновники визнають, що створення готелю в архітектурній пам'ятці з комерційною метою – протизаконне.

"В законі є положення, яке забороняє релігійним організаціям використовувати землю чи пам'ятки для підприємницької діяльності… Влаштування хостелу у вигляді тюремних камер в будинку колишньої тюрми — воно не суперечить статусу пам'ятки", – розповідає начальник відділу охорони історичної спадщини Луцької міської ради Петро Троневич.

Тим часом, церква продовжує реконструювати пам'ятку архітектури. Поки її дії не планують оскаржувати ані активісти, ані влада.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.