На Караваєвих Дачах у Києві знесли найстаріший будинок під забудову. ФОТО

Забудовник зніс один з найстаріших будинків мікрорайону Караваєві дачі – дачу троюрідного брата російського адмірала Колчака по вулиці Польовій, 65.

 Про це повідомив мешканець Антон Осьмак у "Фейсбуці", передає "Українська правда. Київ".

"Його більше немає з нами! Це, мабуть, остання його прижиттєва фотка. Знята вона була 2 тижні тому. 15 липня. Я навіть зрадів – прибрали страшний вініл з фасаду. Нині – лише руїни",  написав Осьмак.

 Фото: ФБ Антон Осьмак

Він додав, що це був один з найстаріших будинків мікрорайону, зі своєю цікавою і досить складною історією.

"Це була остання будівля Караваєвих Дач 19 століття. Це був будинок Колчака (правда, не самого адмірала Колчака, а його брата). А тепер його немає. Історія міста знищується!",  написав Осьмак.

 Фото: ФБ Антон Осьмак

Згідно з інформаційним плакатом на паркані, на місці стародавнього будинку зводять житловий комплекс "Комфорт сіті". 

Примітно, що на сайті забудовника, вказується, що будинок на вулиці Польовій, 65 – був останнім з даних будинків 19 століття.

Скриншот з google/maps

"З дачних будинків зберігся лише маєток дворянина Колчака Михайла Дмитровича – троюрідного брата адмірала Колчака О.В. Маєток у с. Шулявщина Михайло Дмитрович Колчак відписав своїй дружині Ользі Володимирівні. Оскільки дочка Караваєва Ольга розпродавала землі батька в основному робітникам, сім’я Колчаків вирішили продати за символічну ціну свій маєток керуючому, за віддану службу їх родині. Будинку більше 100 років", – пише на своєму сайті забудовник.

На сайті також виклали документи про продаж маєтку у 1907 році, де вказане ім’я дворянки Ольги Колчак.  

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.