Перший в Україні пам’ятник Петлюрі планують установити у Вінниці

Цього року на День захисника України 14 жовтня у Вінниці заплановане відкриття першого пам’ятника Головному отаманові війська УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

Місяць перед тим, 14 вересня, відбудеться презентація пам’ятника, повідомляє вінницький інформаційний портал "Vежа" з посиланням на місцеве видання "Реал".

"Такого пам’ятника в Україні ще немає, тому я вирішив, що потрібно увічнити пам’ять про Петлюру, адже він багато зробив для України. Пам’ятник буде бронзовий. На ньому Петлюра зображений у сидячому вигляді на лавочці. Виготовляли пам’ятник скульптори майстерні "Оврах"", – повідомив "Vежі" вінницький меценат Сергій Капуста.

Фото: Veжа

Автором пам’ятника є скульптор Володимир Оврах та двоє його синів, що також працювали над скульптурою.

"Пам’ятник буде виготовлено у натуральну величину – там Симон Петлюра сидить на лавці. За основу художнього образу ми взяли аналогічне фото. Радилися з цього приводу з істориком Олександром Федоришеним. Вирішили, що буде цікавим художнім поворотом "вставити" у руки Петлюрі карту України, на яку він дивитиметься і бачитиме дві головних позначки – "Вінниця" – тимчасова столиця УНР, – та "Київ" – столиця України, яку тимчасово було захоплено більшовиками в ході історичних подій. А встановити його плануємо на території двору будівлі обласного радіо. Це логічно, адже, як мені розповіли, в цьому будинку знаходився Будинок канцелярії Симона Петлюри у 1920-му році, – каже Володимир Оврах. – З пропозицією створити цю скульптуру до мене звернувся меценат Сергій Капуста. Дуже приємно, що у Вінниці буде така скульптура".

За його словами, пам’ятник виготовлено із бронзи і він уже відлитий. Залишається відшліфувати та скласти докупи всю композицію.

Фото Симона Петлюри, яке слугувало взірцем для пам'ятника

Це буде перший пам’ятник Голові Директорії УНР, який зображатиме його фігуру повністю. Досі існує лише погруддя Петлюри в Рівному, встановлене 2001 року.

Вулиця, на якій розташована будівля обласного радіо, де стоятиме пам’ятник, називається на честь Симона Петлюри. Свою назву вона одержала під час декомунізації вулиці радянського льотчика Валерія Чкалова.

Раніше повідомлялося, що цього року в Вінниці тривали зйомки фільму "Замах на Петлюру". Частина зйомок відбувалася на цій вулиці у цьому ж будинку.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.