УІНП просить провести розслідування з приводу комуністичної стели Горішніх Плавнів. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті скерував звернення до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національної поліції України з проханням провести розслідування протиправних дій міської влади Горішніх Плавнів щодо відновлення стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста.

Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті Інтитуту.

 "З відкритих джерел інформації ("ТелеЭкспресс. Інформаційно-рекламний щотижневик ТОВ "Телерадіокомпанії "ГОК". — № 24 (1109). — 14.06.2017, а також: http://poltava.vlast.ua/v-gorishnih-plavnyah-vozvrashhayut-komsomolsk/) Інституту нещодавно стало відомо про рішення міської влади Горішніх Плавнів щодо виготовлення елементів (у вигляді літер С та М) для відновлення малої архітектурної форми (стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста). Згідно цих повідомлень, на виготовлення згаданих елементів комунальному підприємству Горішньоплавнівської міської ради КП "СпецЕко" з місцевого бюджету виділено 8 000 (вісім тисяч) гривень", — вказано в листі.

 

З метою недопущення використання та пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у м. Горішні Плавні, 29 червня Інститут скерував лист міському голові Д. Г. Бикову про дотримання чинного законодавства та обов’язкового демонтажу зазначеної конструкції.

Водночас, з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Інституту стало відомо про те, що у м. Горішні Плавні 3 липня відновлено символіку комуністичного тоталітарного режиму у вигляді згаданої стели.

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зверненні до правоохоронних структур Український інститут національної пам’яті просить порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 ККУ за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.