Книга про стосунки еліти, народу й держави в історії України вийде восени

Головний редактор газети "День" Лариса Івшина анонсувала вихід книги "Корона, або Спадщина Королівства Руського".

Нову книгу серії "Бібліотека газети "День" буде присвячено переосмисленню витоків і природи української державності.

"Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє "літочислення"? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у "права власності", – йдеться в анонсі.

Фото: газета "День"

На думку Лариси Івшиної, в Україні надто довго домінувала "народницька" історіографія, в якій не було місця шляхті й узагалі еліті. У "народницькому" історичному міфі таким людям щонайбільше відводилась роль антагоніста, якому протистояв пригноблений "народ" або клас "трудящих". Книга в найширшому історичному контексті розкриває проблему відповідальності еліти та народу.

"Книга "Корона, або Спадщина Королівства Руського" – це звернення до минулого з позиції сучасності. Це – матеріал для творення проекту майбутнього. Це – нагода для кожного громадянина усвідомити, що його участь в житті держави не обмежується лише виборами. Ваші стереотипи будуть зруйновані! Ви відчуєте свіжість і новизну нашої спільної історії. Висококласний колектив наших авторів провів колосальну роботу, щоб пролити трохи світла на її таємниці й ми будемо раді поділитися з читачами розкопаними скарбами", – обіцяє Івшина.

Презентація видання відбудеться на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Поки триває передзамовлення книги, яке можна зробити тут.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.