Книга про стосунки еліти, народу й держави в історії України вийде восени

Головний редактор газети "День" Лариса Івшина анонсувала вихід книги "Корона, або Спадщина Королівства Руського".

Нову книгу серії "Бібліотека газети "День" буде присвячено переосмисленню витоків і природи української державності.

"Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє "літочислення"? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у "права власності", – йдеться в анонсі.

Фото: газета "День"

На думку Лариси Івшиної, в Україні надто довго домінувала "народницька" історіографія, в якій не було місця шляхті й узагалі еліті. У "народницькому" історичному міфі таким людям щонайбільше відводилась роль антагоніста, якому протистояв пригноблений "народ" або клас "трудящих". Книга в найширшому історичному контексті розкриває проблему відповідальності еліти та народу.

"Книга "Корона, або Спадщина Королівства Руського" – це звернення до минулого з позиції сучасності. Це – матеріал для творення проекту майбутнього. Це – нагода для кожного громадянина усвідомити, що його участь в житті держави не обмежується лише виборами. Ваші стереотипи будуть зруйновані! Ви відчуєте свіжість і новизну нашої спільної історії. Висококласний колектив наших авторів провів колосальну роботу, щоб пролити трохи світла на її таємниці й ми будемо раді поділитися з читачами розкопаними скарбами", – обіцяє Івшина.

Презентація видання відбудеться на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Поки триває передзамовлення книги, яке можна зробити тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.