Спецпроект

Родина Праведника народів світу позивається до ФСБ Росії

Родичі шведвського дипломата Рауля Валленберга, який урятував тисячі євреїв, подали позов до російської ФСБ з вимогою надати документи, які з’ясовують його долю.

Рауль Валленберг (1912–?)

Валленберга заарештували в 1945 році в Угорщині радянські спецслужби, повідомляє російська служба "Бі-Бі-Сі".

Інформація про його долю досі залишається за завісою мороку. Вважається, що він помер у радянській в’язниці в 1947 році.

"Численні запити до російської влади, які я, історики та шведська влада зробили публічно та в приватному порядку, не призвели до жодного результату", – заявила племінниця Валленберга Марі Дюпюї "Ассошіейтед Пресс".

"Тепер ми готові домагатися інформації в судовому порядку. Ця справа – не тільки нагода відновити пам’ять про видатну людину, але й сильний аргумент за відкритя архівів ФСБ та інших відомств", –сказав "Інтерфаксу" керівник об’єднання "Команда 29" адвокат Іван Павлов, який представляє інтереси сім’ї Валленберга.

"Якщо нам удасться добитися нововї інформації від органів, ми отримаємо важливий правовий прецедент, який допоможе в дальшій боротьбі за свободу доступу до державної інформації", – вважає він.

Податкова агенція Швеції, яка веде облік усіх народжень і смертей, визнала Валленберга померлим восени того року – через 71 рік після його зникнення.

У 1957 році радянська влада заявила, що рауль Валленберг помер у тюрмі від серцевого нападу 17 липня 1947 року, хоча до цього вона взагалі заперечувала, що дипломат перебуває в ув’язненні.

Декілька свідків розповідали про зустрічах із Валленбергом через кілька років після його імовірної смерті. Члени родини дипломата проятгом кількох десятиріч намагалися з’ясувати, що з ним трапилося.

Валленберга призначили першим секретарем посольства Швеції в Будапешті в липні 1944 року. Він видав тисячам євреїв шведські паспорти, які давали їм право залишити Угорщину та уникнути смерті в нацистському концтаборі. У 1963 році ізраїльський Яд-Вашем надав Валленбергу звання Праведника народів світу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.