У Польщі представили найбільший проект із оцифровки найцінніших книг

Нещодавно у Варшаві представили найбільший проект в історії бібліотекарства Польщі. Завдяки йому до 2020 року буде оцифровано понад мільйон об’єктів двох найбільших бібліотек Польщі

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на Polskie Radio dla Zagranicy. У Палаці Речі Посполитої у Варшаві відбулося відкриття проекту "PATRIMONIUM".

Завдяки йому до 2020 р. буде оцифровано понад мільйон найцінніших, часто унікальних об’єктів із колекцій Національної та Ягеллонської бібліотек, відкрито до них доступ у найсучаснішій у Польщі цифровій бібліотеці.

"Це найбільший проект в історії польського бібліотекарства", – наголошує директор Національної бібліотеки Томаш Маковський. Будуть зіскановані найцінніші рукописи, стародруки, книжки, журнали, рисунки, графіки та світлини з колекцій двох найбільших і найважливіших бібліотек у Польщі – ті, що досі не були оцифровані.

Директор Національної бібліотеки нагадує, що нині в цифровій національній бібліотеці Polona є 1,7 млн об’єктів. Він додає, що після сканування наступного мільйона пропозиція буде повною. Під час прес-конференції директори обох найбільших польських бібліотек, Томаш Маковський та Здзіслав Пєтшик, представили головні завдання проекту.

Потім відбувся концерт колективу під керівництвом Адама Струґа "Monodia Polska", який виконав давні композиції. Музиканти заспівали декілька найстаріших польських пісень.

Серед них була "Богородиця" – найдавніша релігійна пісня польською мовою, яку колись співали у важливі моменти: перед битвами, під час коронації та церковних урочистостей.

Крім прес-конференції та концерту, відбулося також відкриття виставки пам’яток польського письменництва з колекцій Національної бібліотеки.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.