АНОНС: Фестиваль "Гетьманська слава" на честь Івана Мазепи в Коломаку

22 липня в селищі Коломак Харківської області відбудеться культурно-мистецький фестиваль "Гетьманська слава" та урочисте відкриття пам'ятника Іванові Мазепі з нагоди 330-річчя обрання його гетьманом.

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав Віктор Козоріз, співголова Громадської ради з відзначення 330-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом.

Урочисті заходи в Коломаці розпочнуться вже о 9.00 з молитви за гетьманом Мазепою, яка проходитиме у місцевій Свято-Воскресінській церкві. А об 11:00 у районному будинку культури розпочнуться різні культурно-просвітницькі заходи, в т. ч. виставка плакатів і картин, присвячених гетьману Мазепі, пересувна виставка Харківського історичного музею, презентація книжкової продукції тощо. 

 

Відкриття самого фестивалю відбудеться о 15.00 на місцевому стадіоні, а відкриття й освячення пам'ятника І. Мазепі заплановано на 18.00 (за київським часом).

Пам'ятник авторства скульптора С. Гурбанова уже встановлений на пагорбі в Коломаку.

О 20.30 на місцевому стадіоні розпочнеться прем'єра опери "Мазепа", в якій буде задіяно більше 200 артистів та обслуговуючого персоналу.

Організатори фестивалю подбали й про додаткове автобусне сполучення між Харковом та Коломаком. Також о 12.00 з Південного залізничного вокзалу Харкова до станції Коломак буде відправлятися додатковий дизель-потяг, яким можна буде дістатися й назад, до Харкова (виїзд о 23.30).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.