Донецькі терористи проголосили Малоросію. Росія співчуває, та не підтримує

Сьогодні вранці ватажок терористичної організації "ДНР" Олександр Захарченко заявив про створення нової держави Малоросія.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вважаємо, що держава Україна в тому вигляді, якою вона була, не підлягає відновленню. Ми, представники регіонів колишньої України, за винятком Криму, заявляємо про заснування нової держави, яка є спадкоємицею України. Ми одностайні в тому, що нова держава називатиметься Малоросією, оскільки сама назва "Україна" дискредитувала сеье", — сказав журналістам Захарченко.

За його словами, столицею "Малоросії" стає м. Донецьк, а м. Київ залишається історико-культурним центром без столичного статусу.

"Державним прапором Малоросії визнається прапор Богдана Хмельницького… Ми виходимо з того, що Донецька Народна Республіка, поруч із Луганською Народною Республікою, залишаються єдиними територіями України, не враховуючи Криму, на яких збереглася законна влада", — заявив терорист.

Прапор Богдана Хмельницького "Абданк” (1655). Фото: legendsukraine.at.ua

Нагадаємо, назва "Малоросія" закріпилася у середині ХVІІ ст. за державою, яку створив гетьман Богдан Хмельницький (інша назва — "Військо Запорізьке", історіографічна назва — "Гетьманщина").

Після того, як у 1667 році Річ Посполита та Московське царство поділили "Військо Запорізьке", назва "Малоросія" збереглася за підросійською частиною Гетьманщини. Поступово автономний статус і козацькі польності були ліквідовані російським імперським урядом.

На місці земель колишнього "Війська Запорізького" в 1764 році Росія створила Малоросійську губернію. До кінця існування Російської імперії назва "Малоросія" застосовувалася до земель Лівобережжя. На землі сучасних Донецької та Луганської областей ця назва не поширювалася.

Російська Федерація вже прокоментувала заяву Захарченка. Йому порадили "бути більш обачним у таких речах". Голова комітету Державної Думи у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків із співвітчизниками Леонід Калашников так прокоментував заяву:

"З одного боку, Росія вимагатиме дотримання Мінських угод, але в той же час не можна забувати, що їх зараз Україна не виконує; з іншого боку, по-людськи я розумію Захарченка".

"Як голова комітету я цього [рішення Захарчена про заснування Малоросії — ІП] підтримати не можу. Але як людина, як комуніст, як депутат я давно закликаю Росію визнати ці держави [ДНР і ЛНР — ІП], — додав Калашников.


Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.