Литовці організували флешмоб проти шельмування балтійських партизанів з боку РФ

Жителі Литви масово залишають на сторінці МЗС Російської Федерації у "Фейсбуці" коментарі під заявою, в якій партизанів балтійських країн названо злочинцями.

Про це інформує "Європейська правда".

Ініціатор флешмобу журналіст Андрюс Тапінас на своїй сторінці закликав литовців залишити під інформацією про нібито злочини балтійських партизанів - "лісових братів" - запис із хештегом #Кремльнашуисториюнеперепишешь.

"Якщо МЗС РФ на своїй офіційній сторінці може поливати нас брудом, ми на це можемо відповісти", - написав журналіст.

У неділю вранці на сторінці МЗС РФ було залишено більше 10 тисяч таких повідомлень під англомовною версією посту.  

Фото: Європейська правда

"Кремль, ти не сфальсифікуєш нашу історію, незважаючи на те, скільки тролів є на твоїй фабриці", "Брехня ніколи не здолає правду", "Ви не перепишете нашу історію, розкажіть росіянам правду про радянські убивства", - пишуть користувачі у коментарях.

Нагадаємо, нещодавно у НАТО презентували ролик про "лісових братів" країн Балтії, які чинили опір радянській окупації.

Після цього прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова заявила, що за "лісовими братами" стояли західні спецслужби, а на сторінці МЗС РФ у "Фейсбуці" з’явився пост про "звірства" "лісових братів" у новорічні дні 1947 року. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.