На італійському курорті поліція викрила клуб, де відпочивали прихильники Муссоліні. ФОТО

9 липня італійський антитерористичний поліцейський підрозділ здійснив облаву на пляжний клуб "Пунта Канна", оформлений у фашистському стилі.

Правоохоронці закцікавился місцем на адріатичному курорті Кіоджа неподалік Венеції після публікації в місцевій газеті La Repubblica, повідомляє The Telegraph.

На території пляжного комплексу, розрахованому на 650 осіб, кабінки для перевдягання прикрашені портретами фашитського диктатора Італії Беніто Муссоліні, написи прославляють газові камери, а відпочивальники вітаються піднесенням випрямленої руки догори.

При вході в клубний комплекс можна побачити плакат із написом: "Антидемократична режимна зона. Не морочте нам голову". Далі вздовж доріжки до піску можна побачити інший напис: "Правила: порядок, чистота, дисципліна, суворість… захист власності – стрільба впритул, якщо не подобається – мені начхати" і "сервіс лише для покупців, інакше кийок до зубів!".

Пляжний комплекс оголошує себе антидемократчиною зоною. Фото: LA REPUBBLICA

Напис на таблиці, яка позначає туалети, написано: "Це туалети для нього, для неї, для лесбіянок і геїв".

"Тут діють мої правила", – каже власник клубу 64-річний Джіанні Скарпа, стоячи навпроти білих дверей до кабінки, прикрашених словами "Газова камера, вхід заборонено".

Що 30 хвилин Скарпа транслює через клубні гучномовці "комюніке", в яких прославляє Муссоліні та критикує демократію, яка "його розчаровує", а також закликає на битву з "людською сволотою у світі, яка становить 50% тих, хто сюди не може зайти".

Скандал, який виник навколо клубу, досяг італійського парламенту. Тож у понеділок власникові наказали прибрати всі згадки про фашизм.

 На плакаті - фотографії Муссоліні та рекомендації, як давати фашистський салют. Фото: LA REPUBBLICA

"Я шокований такою толерантністю до того, що відбулалося на березі відомого й популярного курорту. Хотілось би знати, з ким укладав договір цей джентльмен", – сказав Дієго Колловіні, представник національної організації партизанів, які боролися з фашистськими військами в часи Другої світової війни. 

Префект Венеції наказав власникові Скарпі здійснити "негайний демонтаж усіх згадок про фашизм у написах, вказівниках чи інших письмових формах". Власнику також наказали "утриматися від поширення інформації з критикою демократії".

Його можуть звинуватити в виправданні фашизму та поширенні ненависті та расової дискримінації.

"Це скандал, який ми попросимо обговорити у парламенті", – каже Емануеле Фіано, депутат лівоцентристської Демократичної партії.

Його колега по партії депутат Антоніо Місіані сказав, що він порушить цю справу на засіданні уряду. "Це геть неприйнятно та ганебно. Пляжний клуб слід закрити", – переконаний він.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.