Аварійні частини Монумента Слави у Львові збираються демонтувати

У понеділок, 10 липня, за розпорядженням Львівської міської ради демонтували аварійні частини Монумента Слави у Львові.

Про це повідомиляють "Варіанти" з посиланням прес-службу Львівської міської ради.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленка, комісія вирішила огородити найбільш критичну частину пам’ятника та розробити з фахівцями з НУ "Львівська Політехніка" проект першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Також він додав, що 14 липня на виконавчому комітеті міської ради планують прийняти рішення щодо замовника робіт із демонтажу пам'ятника.

Нагадаємо, на сесії Львівської міськради наприкінці квітня цього року представники Української галицької партії заявили, що якщо протягом двох тижнів у Львові не демонтують "символи комуністичного режиму", зі Садовим судитимуться через бездіяльність.

Відтак у травні міський голова Львова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка має зайнятися демонтажем Монумента Слави у Львові.

Чиновники зверталися з приводу демонтажу пам'ятника до Українського інституту національної пам’яті, який вказав, що Монумент Слави у Львові не підлягає обов'язковому демонтажу, оскільки є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а отже не є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.