Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР у Фастові пограбували. ФОТО

Невідомі пограбували Музей-вагнон Злуки УНР та ЗУНР у м. Фастові Київської обл.

Про це написав директор музею Едуард Мондзелевський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Фото: ukrainaincognita.com

Сліди пограбування помітили під час чергової екскурсії.

"Невідомі злодії виламали замок у дверях вагону, потрощили експозицію і стіни музею, та покрали в середині багато цінних експонатів (старих монет Австро-Угорської, Німецької і Російської імперій, срібну гривню часів Київської Русі, козацького мідного кухоля, бронзових речей, телефон І пол. ХХ ст., стару книжку ХІХ ст. тощо) і допоміжної техніки (телевізор, електроконвектор)", - написав Мондзелевський.

 
 

На думку директора, пограбування сталося вночі. Оскільки на вітринах і віконних шторах залишилися великі плями крові, імовірно зловмисники порізалися склом із розбитих шибок.

 

Мондзелевський звернувся до правоохоронних органів, які вже проводять слідство.

"Повірьте, довго прийдеться оговтуватися нашому музею і відновлювати його колишню повноцінну експозицію. На жаль, одні все життя збирають і примножують щось, а другі тільки тим і живуть, що щось у когось крадуть", - констатує Едуард Мондзелевський.

 
 

Нагадаємо, Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР розташований на вокзалі м. Фастів на Київщині. Саме в цьому місці відбулося підписання попередньої угоди про Злуку УНР та ЗУНР, яку урочисто проголосили 22 січня 1919 року. Експозиція музею відображає як цю історичну подію, так і період Української революції 1917-1921 років уцілому, а також інші сторінки історії Фастова. Установили Музей-вагон 1993 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.