На Львівщині знайшли хату, в якій проходила конференція ОУН 1943 року. ФОТО

Під час обстеження лісової ділянки в околицях селища Олесько на Львівщині працівники природного парку знайшли закинуту хату, в якій у лютому 1943 року відбулася ІІІ конференція ОУН.

Про це повідомила Інформаційна агенція ZIK.

Працівники Національного природного парку "Північне Поділля" під час обстеження лісової ділянки для створення екологічно-туристичної краєзнавчої стежки в околицях селища Олесько Буського району на Львівщині побували в закинутій хаті, в якій в лютому місяці 1943 року відбулась ІІІ конференція ОУН-УПА і в якій брав участь майбутній генерал-хорунжий Роман Шухевич. 

Фото: ZIK 

Як зазначила у коментарі провідний фахівець з рекреації НПП "Північне Поділля" Мар’яна Стеблик, під час обстеження ділянки для прокладання майбутньої екостежки було зафіксовано низку об’єктів природного і штучного походження, які можуть викликати певну зацікавленість у потенційних туристів. Зокрема – історичну криницю 1927 року в околицях села Теребежі, високих форм лісові мурашники, багатолітні велетенські дуби, охайні букові лісостани тощо.

 Фото: ZIK 

Однак найцікавішим об’єктом була цегляна історична селянська хата у лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси.

"Саме тут, за інформацією колишньої зв’язкової УПА Ольги Сайчук (Грицини), яку переказав мешканець села Теребежі Андрій Курилко, відбувся історичний політичний форум членів ОУН-УПА. Хата, в якій у часі Другої світової проходила конференція бандерівської фракції ОУН, у досить добротному стані, під хатою – масштабний цегляний підвал і надійне склепіння стелі", – зазначила Мар’яна Стеблик.

 Фото: ZIK 

ДОВІДКА:

Третя конференція бандерівської ОУН відбувалася в селі Теребежі поблизу м. Олеська 17–21 лютого 1943 року. На ній було накреслено плани збройної боротьби ОУН проти німецьких і більшовицьких поневолювачів.

Виконуючи програмні засади Третьої конференції, ОУН конкретизувала збройну боротьбу визвольних сил, поширювала, зміцнювала й творила новітні осередки організованої збройної боротьби українського народу. Матеріали конференції стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року.



Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.