У Львові вандали пошкодили експозицію в пам'ять жертв розстрілів НКВД влітку 1941 року

6 липня у Львові працівники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" виявили, що від рук невідомих вандалів постраждав мистецький проект львівської художниці Анни Данчишин "Обірвані сторінки".

Про це повідомляє Iнформаційна агенція ZIK

"Музейники вранці в прямому значенні побачили обірвані сторінки, – тобто зідрані з мурів художні постери, які становили один із розділів арт-проекту, присвяченого пам’яті жертв масових розстрілів 22-28 червня 1941 року. Та інсталяція, що розташована на музейному подвір’ї не постраждала. Причина руйнувань – варварська агресія", – повідомила заступниця директора музею Вікторія Садова.

Вікторія Садова нагадала, що мистецький проект у жанрі стрит-арту відкрили нещодавно, а саме в поминальні дні, коли громада згадувала розстріляних у в’язничних катівняхна початку німецько-радянської війни мешканців Галичини різних національностей.

Фото: ЗІК

Тоді авторка екстер’єрної виставки – магістрантка Львівської національної академії мистецтв Анна Данчишин наголосила, що метою проекту є вшанування пам’яті загиблих. Проте у когось таки здійнялася рука на сучасні твори мистецтва, інспіровані сумлінням пам’яті.

Випускниця кафедри графічного дизайну ЛНАМ Анна Данчишин не вперше творчо переосмислює історичний наратив, представлений у музеї-меморіалі. Попередньо вона брала участь у колективному проекті "Камера", експонуючи авторські плакати на тему громадянських прав та свобод.

Актуальна пропозиція мисткині полягає у вигляді стіни пам’яті, вкритої друкованими постерами, які слугують ілюстрацією до трагічних подій. Постери, ритмічно закомпоновані на квадро, варіюються у кольорах (білий, червоний, чорний).

Фото: ЗІК

Сюжетами для створення графічних зображень слугують музейні артефакти: грати, дверні вічка та засуви, оригінальні тюремні вишивки з квітковими орнаментами тощо.

Виставка неабияк привертала увагу до непомітного музейного входу, заохочувала туристів до відвідин і була самодостатнім культурно-соціальним проектом у міському просторі.

"Цікаво, що нинішній напад на ці твори уже рецидивний, бо коли художниця щойно монтувала екстер’єрну експозицію, то відчула негативне ставлення мешканців сусіднього будинку, які воліли, аби їм та виставка не нагадувала про трагедію. Наступними днями спроби зірвати плакати повторилися. І ось нині злороби досягнули свого. Їхні варварські вчинки не спинила навіть присутність наряду поліції, що чергував удень на вул. Брюллова, аби сприяти встановленню обмежувачів паркування авт на хідниках. Прикро, що об’єктом агресії стало таке місце національної пам’яті як "Тюрма на Лонцького", яке насправді спонукає до молитви і розуміння трагедії та болю інших, як свого власного", – резюмувала Вікторія Садова.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.