На Прикарпатті знайшли криївку надрайонного проводу ОУН

У Калуші розкопали криївку. Всередині знайшли близько 30-ти набоїв до пістолета-кулемета ППШ та з десяток гільз 7,62.

Найімовірніше, з цієї криївки підпільники відстрілювалися. Бій, очевидно, був запеклим, повідомляє "ГалІнфо".

Місцезнаходження криївки калуські дослідники шукали з минулого року. Кілька тижнів тому вони спробували розкопати місце, де могла бути криївка. Проте тривала робота виявилася марною.

 

Як повідомив один із учасників розкопок, боєць АТО Роман Король, це не був справжній бункер:

"Це був, або незавершений бункер, або ж бункер, який помітили ще до того, як його накрили. На тому місці ми нічого не знайшли".

 

До другої спроби розкопок активісти підходили з деякою пересторогою, побоюючись, що і цього разу можуть помилитися з місцем. Проте, з деякими зусиллями їм вдалося знайти калушанина, який показав приблизне місцезнаходження криївки.

Носій цієї інформації, Ігор Петрів, пригадав, що батьки свого часу показували йому сховок. Мама 59-річного калушанина була зв'язковою і свого часу навіть відбувала покарання за зв'язки з УПА.

 

Тепер шестеро дослідників таки натрапили на криївку. Вже надвечір вони переконалися, що знайшли те, що шукали. Відкопати, зокрема, вдалося близько 30-ти набоїв до ППШ та з десяток гільз 7,62, а також кулі, цвяхи, дошки тощо.

 

"Одразу видно, що тут йшов запеклий бій. Хлопці відстрілювалися із бункера, бо там ми знайшли чимало гільз. Деякі набої є невистріленими" – розповідає Роман Король.

 

Дослідники переконані, що знайшли місце, де відбувався бій 6 вересня 1945 року. Тоді було вбито шістьох воїнів УПА. В офіційних актах цей бій назвали "операцією по ліквідації групи бандитів".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.