АНОНС: Виставку про державотворення і боротьбу ЗУНР відкриють у Львові

9 червня у Львові відбудеться презентація науково-популярної виставки "ЗУНР: у війні та державотворенні".

Виставка розроблена до відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-21 рр. У ній представлено 12 стендів, які розкривають військові та державотворчі аспекти історії Західноукраїнської Народної Республіки. Виставка орієнтована на школярів, її показуватимуть у бібліотеках та школах області.

У відкритті виставки візьмуть участь:

- Іван Хома, доцент Національного університету "Львівська політехніка";

- Роман Грицьків, дослідник польсько-української історії ХХ ст.;

- Михайло Галущак, автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства.

"Сто років тому, під час Української революції 1917‒1921 рр., українці з  обох берегів річки Збруч скористалися можливістю і проголосили незалежність. Як і тоді, теперішня Революція гідності 2013‒2014 рр. переросла у війну за територіальну цілісність України. Українцям знову доводиться будувати свою державу в умовах війни. Тому історичний досвід набуває особливої ваги", ‒ зазначив Михайло Галущак.

Виставка реалізується у рамках Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору  та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки у 2017 році.

9 червня, п'ятниця, 14.00

Місце: Музеї визвольної боротьби України (м. Львів, вул. Лисенка, 23 а).

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.