У житомирському болоті знайшли загиблий літак часів Другої світової. ФОТО

Пошуковці ВГО "Союз "Народна Пам’ять" виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни з рештками екіпажу.

Про це "Історичній правді" повідомив голова правління "Народної Пам'яті" Ярослав Жилкін. 

За словами керівника пошукової експедиції Євгена Куковєрова, вперше відомості про наявність у болоті збитих літаків надійшла восени 2016 року від представників місцевої агрофірми. Тоді пошуковці викопали один авіаційний двигун, але місцеві мешканці вказали місце, де вони знаходили уламки іншого літака. Саме місце вони не чіпали, оскільки остергіалися нерозірваних боєприпасів. які могли бути в літаку.

 

"Взимку, коли болото замерзло, ми дослідили місцевість і виявили сильний сигнал металу з-під криги. Коли потепліло, місцева агрофірма й військова частина з Мирополя надали нам техніку, і ми почали розкоп", — повідомив Куковєров "Історичній правді".

 

Місцевість дуже сильно заболочена й важкодоступна, що перешкоджає пошуковим роботам. Прошуковці за допомогою екскаватора-драглайна дістають болотну рідоту, ретельно перевіряючи її на наявність фрагментів літака чи останків екіпажу. Помпою поступово відкачують воду з розкопу, обстежуючи щупом і металошукачем його дно і стінки.

 

На даний час виявлено великі частини фюзеляжу, радіокомпас, манометр і кисневий балон. Пошуковці припускають, що вже дісталися ходової частини літака. Там вони знайшли людські рештки, які, найімовірніше, належать стрільцю-радисту загиблого екіпажу. 

"Можливо, цей літак вибухнув під час падіння, тому що ми не знайшли суцільного фюзеляжу, лише багато окремих фрагментів", — говорить керівник екпедиції.

 

 

Дізнатися, що це за модель літака, зможуть, коли дістануть двигун, за його серійним номером. Це полегшить подальшу ідентифікацію екіпажу.

"Ми робимо запити в російські архіви, щоб отримати дані про те, які військові частини під час Другої світової війни втрачали в цій місцевості літаки. Це дасть змогу дізнатися імена загиблих пілотів, аби достойно їх поховати", — говорить Куковєров..

Місцеві мешканці допомагають інформацією, а також технікою. Процес підняття машини та її екіпажу ще триває. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.