АНОНС: В Історичному музеї поговорять про невідомі сторінки життя останнього командира УПА

Цієї суботи запрошуємо до розмови про одну з яскравих постатей української історії - Василя Кука, останнього головнокомандувача УПА, який у 1950 р. замінив на цій посаді Романа Шухевича і став його наступником.

Лекцію проведе дослідниця історії українського національно-визвольного руху Аліна Понипаляк.

 

Життя і діяльність В. Кука оповита таємницями та міфами. Усі члени його родини мали відношення і входили до підпілля ОУН чи УПА. Двох молодших братів Василя, Іларія та Ілька, за їх проукраїнську діяльність було страчено за вироком польського суду.

Сам В. Кук мав понад десять псевдо. Найвідоміші з них: Леміш, Ведмідь, Василь Коваль. Його дружиною стала Уляна Крюченко, яка була родом із м. Дніпропетровська (нині – Дніпро). Саме в Дніпропетровську, коли В. Кук розвивав мережу оунівського підпілля на Сході України, й зародилося кохання між ним та студенткою педагогічного інституту.

Їхнє вінчання і народження сина Юрка відбулося у криївці на Львівщині. Згодом хлопчика було викрадено з родини Куків енкавеесівцями. Його виховували в радянській атмосфері, й до 13 років Юрій і гадки не мав, ким є його батьки. Проте наявність дружини не завадила радянським спецслужбам з метою дискредитації приписати Василю Куку понад 25 коханок.

Про ці та інші цікаві факти з життя останнього головнокомандувача УПА піде мова на лекції.

Субота, 10 червня, 14.00.Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном: (044) 278-48-64.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.