У Мережі з’явився німецький сайт про історію світового комунізму

Запрацював німецький веб-сайт з історії комунізму в Німеччині та світі kommunismusgeschichte.de.

Ініціатором створення сайта став німецький Федеральний фонд із переосмислення диктатури СЄПН (Соціалістичної єдиної партії Німеччини), приурочивши його до 100-річчя від Жовтневої революції, яке виповнюється цього року.

Портал являє собою освітню платформу, яка містить матеріали, що всебічно висвітлюють історію комуністичного руху.

 

Це статті, подкасти лекцій і дискусій відомих істориків, підбірки рекомендованої літератури та художніх і документальних фільмів, переліки музеїв та архівів тощо, а також електронні версії найважливіших німецькомовних щорічників із історії комунізму за 2005—2015 роки.

Також Фонд обіцяє викласти на сайті всі видання "Альманаху історичних досліджень комунізму" ("Jahrbuch für Historische Kommunismusforschung").

Крім того, на сайті доступні понад 5000 біографій осіб, які провадили опозиційну діяльність проти диктаторського режиму в Німецькій Демократичній Республіці.

Розділ "Актуальне" інформує про тематичні заходи (виставки, лекції, дискусії тощо), які відбуваються по всьому світу.

У розділі "Хроніка" можна переглянути хронологію основних подій з історії комунізму з 1848 по 2013 роки. 

Освітня платформа орієнтована, в  першу чергу, на студентів, науковців, заклади історичної освіти, викладачів і журналістів.

Німецькою мовою сайт можна переглянути за посиланням kommunismusgeschichte.de.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.