АНОНС: Вахтанг Кіпiані їде в Одесу

8 червня в Одесі відбудеться зустріч із журналістом, головним редактором сайта "Історична правда", ведучим однойменної програми на телеканалі "ZIК" Вахтангом Кіпіані.

До вашої уваги – жива розмова та три книги з "Бібліотеки Історичної Правди" : "Українська канадіана" – наукове видання про перших українців-піонерів у Канаді (видавництво "Дуліби"), "ОУН і УПА. Зродились ми великої години..." та "Війна двох правд. українці та поляки у кривавому ХХ столітті" (видавництво – "Віват").

 

8 червня, 18.30.

Місце: Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Грушевського (м. Одеса, вул. Троїцька, 49/51).

Організатор: відділ соціокультурної діяльності ООУНБ імені М.С. Грушевського.

Вхід вільний.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.