Перейменування проспекту Ватутіна в Києві є провокативним, — президент Єврейського форуму

Єврейський форум України та інші органіазації єврейської громади збирають підписи проти перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича в столиці.

Про це заявив президет Єврейського форуму України Аркадій Монастирський в ефірі "Громадського радіо" 4 червня.

"На мій погляд, перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича є провокативним. Ми знаємо про участь Шухевича в СС "Галичині", є фотографії, документи, але я хотів би сказати, що загалом рішення є провокативним. Можна було знайти іншу вулицю, інший проспект...", — прокоментував Монастирський.

З коментаря випливає, що Монастирський вважає, що в УПА набирали бійців через оголошення в газетах: 

"Я згоден, що радянська влада, армія тоді не рахувала людей, які загинули при форсування Дніпра, але Київ було визволено. Потім ми можемо сказати, що коли створювалася УПА (я бачив окупаційні газети того часу)  і були об’яви, що запрошували людей, які мали військову підготовку. Не можу сказати на 100%, але серед тих, хто пішов служити в УПА, були ті, хто брав участь в поліційських батальйонах під час розстрілів євреїв на західній Україні, в Києві та в інших містах", — додав він.

На запитання ведучої про конкретні дії з боку Єврейського форуму України, Монастирський відповів:

"Є вже заяви багатьох єврейських організацій. Вже збираються підписи. За три дні на сайті петицій вже зібрано більше двох тисяч підписів проти перейменування проспекту Ватутіна".

Як відомо, 1 червня Київська міська рада перейменувала проспект Генерала Ватутіна в Деснянському районі столиці на проспект Романа Шухевича.

Роман Шухевич певний час (19411942) служив у батальйоні "Нахтігаль" та 201-му батальйоні поліції, з якого дезертирував і очолив антинацистське підпілля ОУН(б). У дивізії військ СС "Галичина" Шухевич ніколи не служив.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.