У Києві відкрили третю дошку Михайлу Булгакову. ФОТО

2 червня в Києві відкрили меморіальну дошку російському радянському письменнику Михайлу Булгакову.

Про це інформує офіційний сайт Шевченківської районної в м. Києві адміністрації. Пам’ятний знак з’явився на будинку по бульвару Т. Шевченка № 14, де розташовувалася Перша київська гімназія, в якій навчався письменник.
Фото: shev.kievcity.gov.ua 
Нині в будівлі міститься нині кафедра Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
 Фото: shev.kievcity.gov.ua
На урочистості з нагоди відкриття дошки завітали голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга, представники Київської міської державної адміністрації, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Леонід губернський, автор меморіальної дошки скульптор Василь Маркуш, співробітники літературно-меморіального музею М. Булгакова, студенти та мешканці району.
Нагадаємо, це вже третя дошка визначному російському письменнику. Перша розташовується на стіні будинку Булгакових на Андріївському узвозі (нині - Буднок-музей Булгакова). Друга - на будівлі корпусу Національного медичного університету на бульварі Т. Шевченка, де міститься ректорат. Третю дошку можна побачити на стіні Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
ДОВІДКА:
Булгаков Михайло Опанасович (18911940)  визначний російський письменник, драматург. Народився в Києві, учасник Білого руху в часи Громадянської війни в Росії 1918-1921 років. За фахом  лікар. Найвідоміші твори  "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія", "Іван Васильович". "Записки юного лікаря". У своїх творах часто змальовував Київ, який вважав найгарнішим містом у світі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.