Спецпроект

Голод як зброя. У Києві порівнюватимуть геноцидні політики

5–6 червня у Києві відбудеться міжнародний симпозіум "Імперії, колонії та голод в історико-порівняльній перспективі".

Про це повідомляє Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

У центрі дискусій – питання, що пов’язані із з’ясуванням механізмів політики творення голоду, способів їх замовчування і приховування, наслідків такої політики та реакцій національних, антиімперських і антиколоніальних рухів.

В умовах природних катаклізмів, воєн і навіть за мирних часів імперії часто не тільки не виявляли готовності до запобігання голодному лиху, а навпаки – маніпулювали їжею та використовували її як зброю для нищення людей і досягнення політичних цілей.

Попри виразні особливості геноцидні політики мали страшні подібності, які були зумовлені "імперським способом мислення".

Великий голод (Gorta Mor) у Ірландії в ХІХ ст., український Голодомор та Великий Голод (Ашаршылык) у Казахстані на початку 1930-х рр., як і спричинені гітлерівцями голод у єврейських гетто, концтаборах, у блокадному Лєнінграді та в ході реалізації політики "lebensraum" на окупованій Україні або голод у Британській Індії 1942–1943 рр., у комуністичному Китаї 1959–1961 роках – надаються для порівняння геноцидних політик різних часів.

У рамках симпозіуму відбудеться круглий стіл "Продовольство як зброя в сучасному світі".

Час: понеділок, 5 червня. Початок о 10:00

Місце: Український дім, Хрещатик, 2

 

ПРОГРАМА

5 червня, понеділок

9:00–9:30 Реєстрація учасників

9:30–10:00 Відкриття.

ПРИВІТАННЯ УЧАСНИКІВ СИМПОЗІУМУ, ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

10:00–11:00 Ключова доповідь.

ЛЕМКІН, ГЕНОЦИД, ПОЛІТИКА ТА ПРАКТИКА ІМПЕРІЙ

Модератори:

Роман Сербин (Канада), Ірина Захарчук (Україна)

Доповідач:

Даглас Ервін-Еріксон (США)

Коментатор:

Марк фон Гаґен (США)

Вільна дискусія

11:00–11:30 Перерва на каву

Бріфінг для медіа

11:30–13:00 Перша сесія.

КОНЦЕПТИ ГОЛОД, ІМПЕРІЇ, КОЛОНІЇ: ОСМИСЛЕННЯ НАУКОВОЇ ТРАДИЦІЇ

Модератори:

           Френк Сисин (Канада), Ярослав Грицак (Україна)

Доповідачі:

         Стефан Величенко (Канада)

         Колоніалізм, Голод та Україна

       Майкл Хетчер (США)

         Внутрішній колоніалізм у Британській імперії

Коментатор:

         Олексій Баталов (Україна)

Вільна дискусія

13:00–14:00 Перерва на обід

14:00–15:30 Друга сесія.

ХІХ СТОЛІТТЯ. ГОЛОД У БЕНГАЛІЇ, ІРЛАНДІЇ

Модератори:

Андреа Граціозі (Італія), Ігор Гірич (Україна)

Доповідачі:

Пітер Грей (Канада)

Оцінка відповіді британського уряду щодо ірландського голоду

Жанам Мукерджі (Канада)

Бенгальський голод

Коментаторка:

Алла Киридон (Україна)

Вільна дискусія

15:30–15:45 Перерва на каву

15:45–17:15 Третя сесія.

ГОЛОД, ГОЛОДОМОР У СТАЛІНСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Модератори:

Станіслав Кульчицький (Україна), Гвідо Хаусман (Німеччина)

Доповідачі:

Людмила Гриневич (Україна)

Український Голодомор крізь призму імперського дискурсу

Зіабек Кабульдінов (Казахстан)

Голод у Казахстані і міграція казахів за межі республіки

Коментатори:

Володимир Тиліщак (Україна), Петро Токар (Казахстан)

Відкрита дискусія

17:15–17:30 Перерва на каву

17:30–18:30 Спеціальна подія.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАННЯ "HUNGERSNÖTE IN RUSSLAND UND IN DER SOWJETUNION 1891 – 1947" (2017)

Модератори: Микола Зеркаль (Україна), Олег Воловина (США)

Учасники:

Гвідо Хаусман (Німеччина)

Світлана Бобилєва (Україна)

Наталія Рубльова (Україна)

Коментатори:

Олександр Гладун (Україна), Наталія Левчук (Україна)

Відкрита дискусія

6 червня, вівторок

10:00–11:30 Четверта сесія.

ГОЛОКОСТ: УБИВСТВА ГОЛОДОМ В ГЕТТО І КОНЦТАБОРАХ

Модератори:

Микола Шитюк (Україна), Леонід Фінберг (Україна)

Доповідачі:

Кирило Феферман (Ізраїль)

Голодування і голод як фактор у німецький політиці Голокосту

Пол Шапіро (США)

Голод у єврейських гетто Бессарабії і Трансністрії

Коментатор:

Ігор Щупак (Україна)

Вільна дискусія

11:30–11:45 Перерва на каву

11:45–13:15 П’ята сесія.

ГОЛОД ЯК ЗБРОЯ І ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ

Модератори:

Костянтин Баханов (Україна), Гульнара Бекірова (Україна)

Доповідачі:

Олександр Лисенко (Україна)

Голод в окупованих містах України

Тетяна Вороніна (Швейцарія)

Герої чи жертви: голоду в радянській літературі про блокаду Лєнінграда

Коментаторка: Ірина Захарчук (Україна)

Вільна дискусія

13:15–14:15 Перерва на обід

14:15–15:15 Ключова доповідь.

СМЕРТОНОСНИЙ ГОЛОД У КИТАЇ, 1958–1962

Модератори:

Богдан Клід (Канада), Оксана Довгополова (Україна)

Доповідач:

Лусьєн Б’янко (Франція)

Коментатор:

Андреа Граціозі (Італія)

Вільна дискусія

15:15–15:30 Перерва на каву

15:30–16:30 Круглий стіл

ПРОДОВОЛЬСТВО ЯК ЗБРОЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Модератори:

Гульнара Бекірова (Україна), Владислав Гриневич (Україна)

Учасники:

Юрій Рубан (Україна)

Рефат Чубаров (Україна)

Андрій Куликов (Україна)

Коментатори: Олена Стяжкіна (Україна)

Вільна дискусія

16:3016:45 Перерва на каву

16:45 – 17:45

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ CИМПОЗІУМУ

Модератори:

Богдан Клід (Канада), Марта Базюк (Канада)

Доповідачі:

Марк фон Гаґен (США)

Людмила Гриневич (Україна)

Вільна дискусія

Організатори:

Інститут історії України НАН України,

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій (HREC),

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine),

Український інститут національної пам’яті,

Міністерство оборони України,

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України,

Німецько-українська комісія істориків,

ДНУ "Енциклопедичне видавництво",

Благодійний фонд "Українсько-єврейська зустріч",

Український інститут вивчення Голокосту "Ткума",

проект "Вивчення Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності", Міжнародний виставковий конференц-центр "Український дім".

Усі публікації за темою "Голодомор"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.