Вихід фільму про УВО анонсують уже в кінці цього року

На екрани фільм "Екс", в основі сюжету якого лежать реальні події, вийде орієнтовно наприкінці 2017 року.

Про це повідомляє "Львівська газета". В основі сюжетної лінії лежить бойова активність Української військової організації проти окупаційної влади Польської держави в 1920-х-1930-х роках. 

Бійці підпільної Української військової організації проводять революційну акцію проти уряду, котра за гіркою насмішкою долі перетворюється на криваву бійню. Молоді українські студенти – революціонери, члени підпільної організації УВО, кидають виклик нечесній і корупційній владі.

Після ряду вдалих операцій, керівництво УВО планує провести нову акцію – експропріацію (або просто – екс) грошових коштів на потреби опору. До цього завдання залучають найкращих людей, а кістяком групи стають молоді, однак дуже досвідчені бійці.

Бійці здійснюють напад на поштове відділення. Під час нападу все іде шкереберть, немов доля і справді насміхається над хлопцями: поштарі виявляються озброєними, грошей у касі катма, а "нефартовий" револьвер дає осічку у найвідповідальнішу мить.

Так політична акція із лозунгами і закликами перетворюється на криваву бійню. Не всім бійцям вдається вирватися живими, однак це ще не кінець: поліція іде по їхньому сліду.

Почали знімати фільм на Львівщині та у Львові ще в середині грудня 2016-го. Протягом травня-червня 2017 року зйомки тривали в Києві та передмісті, а з 27 червня творча група знову працює у Львові.

Фільм отримав державну фінансову підтримку за підсумками 8-го конкурсного відбору Держкіно України.

Картина насичена неповторним колоритом і музикою Галичини 30-х років ХХ ст., зокрема у фільмі будуть епізоди, що представляють знамениту батярську субкультуру.

Автором сценарію фільму є Ярослав Яріш, режисер стрічки – Сергій Лисенко, оператор-постановник – Сергій Михальчук, художник-постановник – Влад Одуденко, продюсер – Андрій Границя.

Виробництво – компанія Т.Т.М. за фінансової підтримки Держкіно України.

Як повідомлялося, Держкіно на 50% профінансує зйомки фільму "Волоцюги" про львівських батярів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.