28 червня 1917

28 червня – 100 років першому українському уряду. ІНФОГРАФІКА

28 червня виповнюється сто років, як у 1917-му Центральна Рада створила свій виконавчий орган – Генеральний Секретаріат – перший уряд України. .

На нього покладалося втілення у життя головного постулату Першого універсалу, ухваленого кількома днями раніше: "Однині самі будемо творити наше життя", нагадує Український інститут національної пам'яті.

До компетенції Генерального Секретаріату передавалися справи внутрішні, фінансові, продовольчі, земельні, хліборобські, міжнаціональні та інші в межах України. До його першого складу увійшло 8 Генеральних секретарів і Генеральний писар (детальний склад уряду – за посиланням).

 

Середній вік членів уряду становив 36 років. Найстаршому – Генеральному секретарю освіти Іванові Стешенку виповнилося на той час 44 роки, а наймолодшому – Генеральному писареві Павлу Христюку – 27. Очолив уряд відомий тоді в українському середовищі письменник і політик Володимир Винниченко.

Як згадував Винниченко, в основі роботи першого уряду був не примус, а моральний авторитет і довіра людей.

 

Упродовж перших місяців Генеральний Секретаріат працював у будівлі Педагогічного музею, де також відбувалися засідання Центральної Ради (нині – Будинок вчителя по вул. Володимирській, 57).

Восени 1917-го уряд отримав у своє розпорядження вільні приміщення у готелі "Савой" на вул. Хрещатик, 38.

 

Цей будинок, як і більшість забудови центральної вулиці Києва, був підірваний енкаведистами у вересні 1941-го. Тепер на цьому місці розташована будівля Київської міської ради (Хрещатик, 36).

Із ухваленням Четвертого універсалу Центральної Ради, яким проголошувалась незалежність Української Народної Республіки, Генеральний Секретаріат змінив назву на Раду Народних Міністрів.

 

До 100-річчя першого уряду Український інститут національної пам’яті підготував соціальну рекламу, яку цими днями оприлюднюємо на інтернет-ресурсах УІНП.

Більше інформації про Українську революцію 19171921 – на сайті Інституту.

Інфографіка

Соціальна реклама

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.