28 червня 1917

28 червня – 100 років першому українському уряду. ІНФОГРАФІКА

28 червня виповнюється сто років, як у 1917-му Центральна Рада створила свій виконавчий орган – Генеральний Секретаріат – перший уряд України. .

На нього покладалося втілення у життя головного постулату Першого універсалу, ухваленого кількома днями раніше: "Однині самі будемо творити наше життя", нагадує Український інститут національної пам'яті.

До компетенції Генерального Секретаріату передавалися справи внутрішні, фінансові, продовольчі, земельні, хліборобські, міжнаціональні та інші в межах України. До його першого складу увійшло 8 Генеральних секретарів і Генеральний писар (детальний склад уряду – за посиланням).

 

Середній вік членів уряду становив 36 років. Найстаршому – Генеральному секретарю освіти Іванові Стешенку виповнилося на той час 44 роки, а наймолодшому – Генеральному писареві Павлу Христюку – 27. Очолив уряд відомий тоді в українському середовищі письменник і політик Володимир Винниченко.

Як згадував Винниченко, в основі роботи першого уряду був не примус, а моральний авторитет і довіра людей.

 

Упродовж перших місяців Генеральний Секретаріат працював у будівлі Педагогічного музею, де також відбувалися засідання Центральної Ради (нині – Будинок вчителя по вул. Володимирській, 57).

Восени 1917-го уряд отримав у своє розпорядження вільні приміщення у готелі "Савой" на вул. Хрещатик, 38.

 

Цей будинок, як і більшість забудови центральної вулиці Києва, був підірваний енкаведистами у вересні 1941-го. Тепер на цьому місці розташована будівля Київської міської ради (Хрещатик, 36).

Із ухваленням Четвертого універсалу Центральної Ради, яким проголошувалась незалежність Української Народної Республіки, Генеральний Секретаріат змінив назву на Раду Народних Міністрів.

 

До 100-річчя першого уряду Український інститут національної пам’яті підготував соціальну рекламу, яку цими днями оприлюднюємо на інтернет-ресурсах УІНП.

Більше інформації про Українську революцію 19171921 – на сайті Інституту.

Інфографіка

Соціальна реклама

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.