АНОНС: Відкриття експозиції Музею окупації Києва

Музей історії міста Києва відкриває нову експозицію філії Музею історії міста Києва — Музею окупації Києва.

Експозиція "Музей окупації Києва – критичний погляд на історію міста-столиці" новоствореного Музею присвячена ключовим етапам історії міста в ХХ ст. – від початку Української революції в 1917 р. – до 50-х років ХХ ст. 

Завданням музею та основним змістовним акцентом його експозиції є висвітлення особливостей численних окупацій Києва в період боротьби за національне самовизначення.

Ідеологія окупаційних режимів, терор, опір та колаборація, руйнування міського середовища та суспільних зв’язків – усі ці теми залишаються актуальними і в сучасній Україні.

Тому музей пропонує новий погляд на окупаційні режими, насамперед, радянський, політика якого на теренах нашої держави досі сприймається контроверсійно.

Окрема частина експозиції присвячена подіям АТО, як складова частина вікової боротьби України за незалежність і державний суверенітет

За допомогою поєднання мультимедійних засобів, фотографій та документів, особистих речей учасників подій, зразків зброї та військового спорядження, що використовувалися ворогуючими сторонами створена цілісна картина життя міста та громади в умовах окупацій.

Створення Музею окупації Києва владося реалізувати за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури КМДА.

27 червня, вівторок, 14.00

Місце: Київ, вул. Славгородська (парк Партизанської слави).

Вхід вільний.

Тел. для довідок  для акредитації преси: (066) 341-11-78. E-mail: tagimasad@gmail.com.

Контактна особа: Тарас Коростильов.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.