АНОНС: Відкриття експозиції Музею окупації Києва

Музей історії міста Києва відкриває нову експозицію філії Музею історії міста Києва — Музею окупації Києва.

Експозиція "Музей окупації Києва – критичний погляд на історію міста-столиці" новоствореного Музею присвячена ключовим етапам історії міста в ХХ ст. – від початку Української революції в 1917 р. – до 50-х років ХХ ст. 

Завданням музею та основним змістовним акцентом його експозиції є висвітлення особливостей численних окупацій Києва в період боротьби за національне самовизначення.

Ідеологія окупаційних режимів, терор, опір та колаборація, руйнування міського середовища та суспільних зв’язків – усі ці теми залишаються актуальними і в сучасній Україні.

Тому музей пропонує новий погляд на окупаційні режими, насамперед, радянський, політика якого на теренах нашої держави досі сприймається контроверсійно.

Окрема частина експозиції присвячена подіям АТО, як складова частина вікової боротьби України за незалежність і державний суверенітет

За допомогою поєднання мультимедійних засобів, фотографій та документів, особистих речей учасників подій, зразків зброї та військового спорядження, що використовувалися ворогуючими сторонами створена цілісна картина життя міста та громади в умовах окупацій.

Створення Музею окупації Києва владося реалізувати за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури КМДА.

27 червня, вівторок, 14.00

Місце: Київ, вул. Славгородська (парк Партизанської слави).

Вхід вільний.

Тел. для довідок  для акредитації преси: (066) 341-11-78. E-mail: tagimasad@gmail.com.

Контактна особа: Тарас Коростильов.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.