У Києві поліція змусила чоловіка зняти футболку зі символікою СРСР

Правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського скинути футболку з написом "СССР" і знаком серпа і молота.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя".

Випадок трапився 22 червня в районі парку Вічної Слави поблизу метро Арсенальна у Києві, розповів "Українській правді.Життя" Дмитро.

У той час, як він ішов повз до свого офісу на вулицю Лаврську, у парку проходила акція пам'яті жертв німецько-радянської. Цього дня у 1941 році гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Фото: Українська правда

Дмитра зупинили правоохоронці, які стежили за порядком.

Вони сказали чоловікові, що він носить заборонену символіку і попросили одягнути футболку навиворіт. Коли Дмитро відмовився, футболку попросили зняти.

В офісі чоловік знайшов запасний одяг і переодягнувся.

"Для мене ця символіка асоціюється з панк-роком, я не збирався промотувати Компартію, це минула епоха. Але не став сперечатись. Іноді я ношу радикальні футболки. Може, не мав рації. Може, скромніше треба висловлювати свою індивідуальність. Якщо я когось образив – прошу мене вибачити", – розповів Дмитро.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.