Польський Сейм ухвалив знесення радянських пам'ятників

Нижня палата парламенту Польщі (Сейм) 22 червня проголосувала за внесення правок до ухваленого у квітні закону про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного ладу в назвах будівель і об’єктів.

Документ передбачає знесення пам’яників, які прославляють комунізм, пише "Руфабула". До них зараховують і меморіали на честь Червоної армії.

У першому і другому читаннях законопроекту більшість партій, які входять до польського парламенту, підтримали документ. За ухвалення поправок проголосували 408 депутатів, 7 висловилися проти, 15 утрималися. Поправки вступлять у силу через три місяці із дня їх ухвалення.

У законі про заборону пропаганди комунізму, прийнятому у квітні, питання про долю пам’ятників комуністичної епохи не регулюється. У поправках зазначено, що пам’ятники та інші подіні об’єкти "не можуть віддавати данину пам’яті особам, організаціям або датам, які символізують комунізм або інший тоталітарний лад".

До таких меморіалів не відносяться пам’ятники, розташовані на кладовищах або території інших захоронень; об’єкти, які не виставлені на загальний огляд, або які демонструються з науковою метою, у якості витворів мистецтва, а також монументи, внесені в реєстр пам’ятників архітектури.

Усі меморіали, які не відносяться до перелічених категорій, пропонують демонтувати протягом 12 місяців після набрання поправками чинності. На території країни розташовано щонайменше 469 таких об’єктів, біля 250 з яких присвячені Червоній армії.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що "збереження назв установ і пам’ятників на честь подій і людей, які здійснювали злочинний вплив на історію Польщі, дає прихильникам тоталітаризмів просувати свої погляди, що робить негативний вплив на суспільство".

Як вважають автори поправок, з цієї причини потрібно переглянути закон "шляхом створення юридичних інструментів для усунення деморалізуючих пам’ятників і назв і загальнодоступного простору".

Ужиті заходи дадуть громадськості чіткий сигнал про те, що держава "реалізує конституційний приницп, який забороняє тоталітарний режим, засуджує і викриває всі дії, пов’язані з просуванням тоталітарних поглядів", упевнені ініціатори поправок.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.