Хворий аргентинець почав розповідати, що він – Гітлер. ФОТО

У невеличкому містечку Сальта на заході Аргентини знайшовся чоловік, який називає себе диктатором Адольфом Гітлером, який останні 70 років переховувався

Про це пише "ГалІнфо".

Чоловік розповідає, що прибув у 1945 в Аргентину з документами на Германа Гантерберга, які начебто підробили працівники гестапо. Дідусь, якому сьогодні мало би бути під 128 років, пояснив, що вирішив "вийти з тіні" через те, що ізраїльські спецслужби припинили переслідувати нацистів.

"Мене звинуватили у безлічі злочинів, яких я ніколи не робив. Через це я витратив більш ніж половину життя, ховаючись від євреїв. Тому я вже покараний", – сказав він.

 

Чоловік також планує видати власну біографію вже до вересня цього року, аби відновити репутацію.

"Мене показали поганим хлопцем, бо ми програли війну", – вважає мешканець Аргентини.

У той же час дружина Германа (справжнє ім'я чоловіка) Анджела Мартінез, якій 55 років, вважає, що її коханий страждає від слабоумства, оскільки раніше заяв про Гітлера він не робив. Вперше аргентинець "розкрив таємницю" 2 роки тому. Саме тоді у нього почали проявлятися перші ознаки хвороби Альцгеймера.

 

"Інколи він забував, хто я і де він є. Він говорив про євреїв та про демонів", – ділиться жінка.

У той же час, вона не виключає, що чоловік у юності був нацистом, тому, ймовірно, він страждає від відчуття провини.

Відзначимо, що теорія про втечу Гітлера до Америки не є новою: кілька років тому двоє британських істориків Данстан та Уільямс провели розслідування, за яким фюрер начебто втік з коханкою до Патагонії.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.