Архів-музей літератури і мистецтва можуть виселити із Софії

Центральний державний архів–музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) пропонують перенести із будівлі на території заповідника "Софія Київська" у непристосовані для цього приміщення.

Як пояснюють в ЦДАМЛМ, Міністерство культури України та Фонд державного майна України офіційно повідомили Державну архівну службу України щодо недоцільності продовження договору оренди приміщення по вул. Володимирська, 22-а, де наразі розташований архів, у зв’язку із реставрацією.

Дія договору оренди закінчується 29 вересня 2017 року.

В замін архіву-музею пропонується тимчасове переміщення у непристосовані та "промислові підприємства".

Як видно з опублікованих фотографій, пропоновані приміщення на вул. Якутській та вул. Гарматній, абсолютно не придатні для діяльності архіву, а тим паче зберігання документів, які потребують особливого температурного режиму і контролю вологості.

Крім того, таке переміщення загрожує розпорошеністю музейних та архівних фондів, що суперечить вимогам чинного законодавства та волі тих видатних українців, які передали на державне зберігання документальну та музейну спадщину.

Архівісти нагадують, що в сховищах ЦДАМЛМ України зосереджені мільйони документів, що відображають життєвий та творчий шлях української еліти, серед яких рукописи Т.Шевченка, "неокласиків", "шістдесятників", документи художників, композиторів, акторів, письменників, архітекторів тощо.

У зв’язку з цим Спілка архівістів України звертається із листом до керівництва держави з проханням забезпечити контроль за дотриманням законодавства щодо подальшої долі ЦДАМЛМ. Зокрема, лист підписали відомі діячі культури і мистецтв та науковці.

21 червня 2017 року має відбутися засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, на якому буде розглядатись питання "Про шляхи вирішення проблеми переміщення музейно-архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Музею Української революції 1917–1921 років у зв’язку з реконструкцією будівель".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.