Генеалогічна база на мешканців України в 1650–1920 роках відкрилася в Інтернеті

Почала діяти найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками, – pra.in.ua.

Станом на червень 2017 року база проекту нараховує 2,5 млн осіб, ідеться в повідомленні на сайті проекту. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році – сягне 4 млн.

Доступ до бази є безкоштовним. Всі витрати на створення порталу, його адміністрування, технічну підтримку, розвиток, роботи з індексації документів та наповнення бази здійснюються виключно за рахунок пожертв зі сторони користувачів сайта.

Фото: www.facebook.com/prainua 

Сайт інтерактивний. Користувач може додавати в базу свою власну інформацію, або редагувати існуючі записи. Існує можливість будувати своє генеалогічне дерево.

Розроблена програмістами система "pra analytics" щодня зіставлятиме оновлення бази проекту з родоводом користувача і в випадку знаходження потенційних зав’язків повідомлятиме його про це (цей функціонал запрацює у липні 2017 року).

"Окрім безкоштовного доступу до бази (навігація передабачає пошук за прізвищем, діапазоном дат, регіоном, по мапі тощо), ми створили розділ для волонтерів. Для них на сайті викладена перша порція з ще не опрацьованих сканів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися що 2-3 тижні.

Кожен відвідувач при реєстрації отримує власний профіль і можливість створення родового дерева. Наша система автоматично аналізуватиме введені вами дані і у випадку співпадіння пропонуватиме варіанти розширення родоводу (ця система наразі ще тестується і ми очікуємо, що в липні вона запрацює для усіх користувачів)", – повідомляють на сторінці проекту у "Фейсбуці".

На даний момент при формуванні бази з-поміж інших джерел можна виділити наступні:

  • Метричні книги та Сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів (роботи тривають)
  • Списки виборців у Сейм по західноукраїнських областях (опрацьовано три гміни, у планах опрацювати усі).
  • Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року
  • Присяжні списки 1654 року (роботи тривають)
  • Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Російської армії Першої світової (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року
  • Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України
  • Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також ""Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии"
  • Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський, Станіславський)
  • В’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо)
  • Списки репресованих (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні книги міст кінця. XIX – поч. XX століття (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України (опрацьовано частково, роботи тривають)

Дані внесені користувачами сайту та волонтерами. У планах керівників проекту – розпочати найближчим часом опрацювання таких джерел:

  • Перепис населення Київської губернії 1897 року.
  • Румянцевський опис Малоросії.

Команда проекту обіцяє, що ще принаймні два наступні тижні сайт працюватиме в режимі бета-тестування. Тому всі зауваження та виявлені неполадки просять надсилати на поштову скриньку support@runsite.com.ua.

Крім того, анонсують, що впродовж кількох наступних місяців на сайті також запрацює функція обміну повідомленням, версія бази латинкою та ще декілька корисних  ідей.

Перейти до проекту можна за посиланням.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.