Верховна Рада ліквідувала Комісію у справах колишніх партизанів ВВВ

Верховна Рада України припинила діяльність Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Відповідну постанову підписав 23 травня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, передає офіційний сайт українського парламенту.

Натомість, постанова рекомендує "Міністерству соціальної політики України створити спеціалізований підрозділ у справах колишніх партизанів у складі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції".

Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. було створено 8 червня 1948 року при Президії Верховної Ради УРСР. До її складу увійшли колишні партизанські командири та партійні функціонери: С. Ковпак (голова комісії), Т. Строкач, В. Нижник (секретар), Ф. Ананченко, Я. Іванов та Л. Дрожжин.

Завданням комісії було: впорядкування особових справ партизанів, розгляд матеріалів про їх фінансове й побутове забезпечення, увічнення пам'яті, вирішення питань з документами та інші питання.

4 лютого 1998 року своєю постановою Верховна Рада України перейменувала комісію на Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Протягом її існування комісію також очолювали: колишній командир Чернігівсько-Волинського пратизанського з'єднання О. Федоров (1968–1989); колишній партизан з'єднань Федорова і Попудренка П. Мусієнко (1990–1997); колишній партизан загону ім. М. Кутузова В. Коньков (1998–2012) і колишній партизан загону І. Рудого Вінницького з'єднання В. Римар (з 2012 року – дотепер).

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.