У пам'ять про Любомира Гузара ІГ “Першого грудня” закликала продовжувати його справу

Ініціативна група "Першого грудня" закликала робити добро й продовжувати працю свого засновника, друга, наставника й батька Блаженнішого Любомира Гузара, який спочив у Бозі 31 травня 2017 року.

Про це йдеться у прощальному слові, яке оприлюднено на офіційному сайті Ініціативної групи "Першого грудня".

Учасники групи назвали смерть Кардинала Любомира великою втратою. Вони наголосили на зусиллях Любомира в згуртуванні українського суспільства та вірян різних конфесій.

"Молитвою він зводив мости між найвищою ідеєю та людьми. Доброю порадою він прокладав мости між різними суспільними осередками, щоб об'єднувати і творити з нас великий народ. Мудрою і далекоглядною ідеєю він об'єднував береги, відкриваючи масштабний горизонт вільної, духовно сильної і згуртованої України", — сказано у звернені.

Соратники Любомира Гузара В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків переконані, що він став продовженням чину Маркіяна Шашкевича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого, а його ім’я заслуговує стояти в одному ряду з цими видатними діячами церкви.

Група нагадала, що Блаженніший Любомир завжди мав тісний зв’язок із щоденними турботами українського суспільства й реагував на всі найголовніші політичні події України. Він першим з українських патріархів відвідав Майдан після брутального розгону студентського мітингу і звернувся до нашого народу з наймогутнішим закликом, з якого розпочинається свобода.

"Любомир Гузар був не лише мудрим і понадчасовим мислителем. — говориться у зверненні Ініціативної групи. — Він ніколи не був відсторонений від нашої долі, життя народу і тривог України. Він був точною, гострою і чесною думкою. З притаманною йому батьківською турботою він завжди був непорушною скелею підтримки для спраглих і стражденних, для кожного, хто прагнув добра, для нашої віри, поступу та оборони України".

У Групі наголошують, що Блаженніший залишив усім нам "розсудливість, добру й ніжну іронію — увесь його великий образ і спадок". Тому учасники ініціативи закликають продовжувати його працю – не боятися й творити добро.

Повний текст заяви можна переглянути на сайті Ініцативної групи "Першого грудня".

Церемонія прощання з Блаженнішим Любомиром триватиме протягом 1—5 червня.

1 червня близько 19.00 похоронний кортеж прибуде до архикатедрального собору Святого Юра у Львові. У суботу, 3 червня, о 9.00 Заупокійну Архиєрейську Літургію служитиме Блаженніший Святослав, після чого похоронна процесія пройде вулицями Львова. Після панахиди похоронний кортеж відбуде до Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

У неділю, 4 червня, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового (Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5) богослужіння розпочнуться з 7.30. Чин архиєрейського похорону проведуть о 18.00.

Чин погребіння в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового проведуть 5 червня об 11.00. Повний порядок похоронних богослужінь дивіться на сайті Української Греко-католицької церкви.  

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил.

 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.