АНОНС: Науковий семінар до 100-ліття Генерального Секретаріату Центральної Ради

22 червня відбудеться відкритий науковий семінар, присвячений 100-літтю створення у 1917 році першого українського уряду – Генерального секретаріату.

Захід пройде в історичній будівлі Української Центральної Ради, де 1917 року було створено перший український уряд ХХ століття – Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, що згодом став Радою Народних Міністрів незалежної Української Народної республіки. 

 

Три доповіді дозволять розкрити усі обставини створення та формування Генерального секретаріату (Олександра Кудлай, Інститут історії України НАН України), з’ясують історичну топографію урядового Києва (Олександр Кучерук, Музей Української революції 1917-1921 років), а також висвітлять долю голів уряду та інших урядовців (Валентина Піскун, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України).

Дискусія і контраверсія думок вітається.

22 червня, четвер, 15.00

Місце: вул. Володимирська, 57, Музей Української революції 1917-1921 років. 

Вхід вільний.

Контакт: 044 234-34-94.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.