Оголошено результати ЗНО з історії України

Український центр оцінювання якості освіти оголосив результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яке абітурієнти складали 2 червня.

Про це повідомляє портал Osvita.ua.

Тест з історії України містив 60 завдань, за правильне виконання яких учасник мав можливість отримати 94 тестових бали.

Пороговий бал "склав/не склав" для тесту ЗНО з історії України встановлений експертною комісією на рівні 27 тестових балів.

В основу визначення рейтингу кожного абітурієнта покладено його результати, обраховані на основі загальної суми тестових балів. Результати будуть вказані в інформаційних картках до сертифікатів ЗНО, що кожен учасник тестування зможе роздрукувати з власної інформаційної сторінки на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Усі учасники, які подолали встановлений експертами бар’єр, отримали рейтингову оцінку, що визначена за шкалою від 100 до 200 балів. Отриманий результат тестування учасники ЗНО зможуть використовувати під час вступної кампанії до вищих навчальних закладів.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у 200-бальну шкалу

Оскільки результати частини тесту зовнішнього оцінювання з історії України можуть бути враховані як державна підсумкова атестація за шкільний курс з історії України, УЦОЯО склав та затвердив окрему таблицю переведення тестових балів у шкалу 1-12 балів.

Учасники тестування поточного року зможуть ознайомитись зі скан-копіями своїх бланків відповідей. Бланки відповідей будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у шкалу 1-12 балів

Також у випадку сумнівів щодо об’єктивності визначених результатів учасник тестування має право подати апеляційну заяву, надіславши її поштою на адресу Українського центру оцінювання якості освіти протягом 5 календарних днів з моменту оголошення результатів тестування.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.