У Чехії створили портал про "внутрішню кухню" комуністичної держбезпеки. ФОТО

Архів Служби безпеки Чехії запустив Інтернет-додаток, який день за днем документує структуру та роботу комуністичного Міністерства внутрішніх справ Чехословаччини.

Архів задокументував період з 1 березня 1969 року до 15 лютого 1990-го, коли Службу державної безпеки Чехословаччини було розпущено, передає "Радіо Прага".

На сайті, що доступний за адресою mvu.ebadatelna.cz, можна знайти конкретну інформацію про міністрів, їх заступників, начальників окремих управлінь Служби держбезпеки та Прикордонної охорони, агентів  тощо.

Головна сторінка сайта "Підрозділи Федерального міністерства внутрішніх справ"

Користувач може переглянути фотографію кожного з них, опис посади, яку він займав, завдань та рішення, які він ухвалював. Шукати можна за прізвищем,а також і за псевдонімом, якими СДБ активно користувалася у своїй документації.

"Ті, кому цікава діяльність Служби дербезпеки комуністичного режиму, зможуть дізнатися, якою була структура МВС у конкретний вибраний ними період, причому на рівні окремих секцій, чим займались конкретні відділення, і хто їх очолював, включаючи дані про перебіг служби конкретної особи", — розповідає директор Архіву Служби безпеки Светлана Птачнікова.

Даний проект став результатом майже дворічної праці, оскільки всі дані потрібно було ретельно перевірити.

Светлана Птачнікова. Фото: Чеське радіо

"Ми додали так звані "підбірки контррозвідувальних розробок", тобто ще одну частину фондів. Це приблизно 22 тисячі томів. Це записи, які Служба дердбезпеки вела на осіб, за якими було встановлено спостереження. Цю документацію було присвячено противникам режиму", — пояснює Пйотр Земан, заступник директора архіву.

Поки що в додатку міститься далеко не вся інформація з Архіву Служби безпеки. У майбутньому планується розширення проекту. На даний час додаток містить 2,5 млн документів.

Архів чехословацької Служби держбезпеки. Фото: ЧТ  

Щоб отримати доступ до матеріалів архіву, потрібно зареєструватися, заповнити анкету дослідника і вибрати пароль. Але перш, ніж узятися за дослідження матеріалів з дому, потрібно відвідати читальний зал Архіву Слуби безпеки для проведення ідентифікації особи користувача.

Автори проекту заявляють, що це – перший проект у Європі, який подібним способом задокументував і представив для вивчення громадськості багатолітню історію Міністерства внутрішніх справ.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.