АНОНС: День народження доньки Грушевського відзначать вечіркою в родовому маєтку

Літо – пора вечірок просто неба, пора сонця та лимонаду. Пропонуємо Вам відпочити в тіні садиби Грушевських у центрі Києва та провести цей вечір, занурившись в українську культуру, традиції.

Запрошуємо на Hrushevskiy Garden Party ІІ: щорічне святкування Дня народження Катерини Грушевської – фольклориста, етнолога, видатної науковиці.

Тематичною складовою вечірки послугувало дослідження Катерини – "Українські народні думи". Цей корпус – неперевершений і на сьогодні – став лебединою піснею Катерини Грушевської: до першого тому вона зібрала 13 текстів і 117 варіантів дум, до другого – 20 дум і 176 варіантів.

 Родина Грушевських. Катерина сидить поруч з батьком

Стоять: Олександр, Ганна, Михайло, Марія. Сидять: Сергій та Ольга Шамраєви, Катерина, Глафіра Захаріївна.

Фото грудня 1906 

А ще розробляла унікальні сюжети й програми: "Навколо дикунової душі", "До соціології старцівства", "Програма збирання матеріялів до українського народного сонника", "Про голе тіло як магічний засіб".

Пропонуємо зануритися в тему її досліджень, прямуючи за звуками традиційних духових інструментів, піснями бандуристів і етно-електронними варіаціями української музики.

Садиба Грушевських на Паньківській, 9 

Музичний полудень і такий же музичний вечір в саду Грушевських передбачає наступну програму:

16.00 – Майстер-клас "Традиційні духові українські інструменти"

17.00 – Українські народні думи у виконанні бандуристів

18.00 – "Думи" на килимах

19.00 – Виступ гурту GO-A

Постійно діятимуть творчі майстер-класи для дітей та дорослих та розваги від BABAI – оригінальні дерев’яні іграшки

Поповнити енергію допоможе вулична їжа.

17 червня 2017, субота, початок о 15.00

МІсце: Музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Вхідний квиток: 60 грн. (діти у супроводі батьків – безкоштовно).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.