АНОНС: Презентація спогадів діячки ОУН Марії Савчин "Тисяча доріг"

15 червня, запрошуємо на презентацію нового видання спогадів Марії Савчин "Тисяча доріг" від видавництва "Смолоскип".

У презентації візьме участь автор передмови до нового видання книжки - Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Також про роботу над виданням розкаже директор видавництва "Смолоскип", літературознавець та літературний критик Ростислав Семків. А уривки з твору зачитають молоді українські поетки.

 

Марія Савчин ("Марічка") з 1944 до 1953 років перебувала в підпіллі. Будучи дружиною Василя Галаси ("Орлана"), заступника Провідника ОУН Закерзонського краю, а з 1949 року — провідника ОУН Волині й Полісся, вона зустрічалася з багатьма повстанцями, виконувала відповідальні доручення, не раз опинялася в трагічних ситуаціях, коли вирішувалася не тільки її доля, а й доля товаришів по боротьбі.

Про бачене та пережите "Марічка" розповіла у своїх мемуарах, прагнучи максимально правдиво зобразити життя та боротьбу ОУН і УПА зсередини.

"Я почувала, — писала вона, — що доля недаремно привела мене, останнього живого свідка, у вільний світ. Вона наклала на мене важкий обов’язок — зберегти пам’ять про нашу визвольну боротьбу, особливо в кінцевий її період. Я мала все розказати й, більше того, — записати".

На презентації книгу можна буде придбати за ціною видавця - 100 грн.

Четвер, 15 червня, 18.30

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: видавництво "Смолоскип" і Національний музей історії України.

Вхід до музею на презентацію - 10 грн. Прохання попередньо зареєструватися за формою.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.