Суд призупинив рішення Київради назвати проспект іменем Шухевича

Окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради.

Копію ухвали суду опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Олена Бережна, директор ГО "Інститут правової політики й соціального захисту", що представляє позивача.

Позов до міської ради подали дві ГО: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група". За даними "Дзеркала тижня", керівниками другої є колишній депутат від Партії регіонів Ірина Бережна та її мати Олена Бережна.

 


"Прийнята ухвала не свідчить про те, що суд погодився із позовними вимогами чи вже прийняв рішення їх задовольнити. Це так зване "забезпечення адміністративного позову", тобто кроки, вжиті судом на час, поки він буде розглядати справу по суті... Незрозуміло, яким чином рішення Київради про перейменування однієї з вулиць міста може становити "очевидну небезпеку" порушення прав чи інтересів позивачів  громадських організацій. Прийняття рішення здійснювалося за процедурою, визначеною законом: було проведено громадське обговорення (на якому більшість підтримала перейменування), проект рішення розглядався комісією з питань найменувань та профільними комісіями Київради. За рішення проголосувала більшість депутатів ради. Отже, потрібно дочекатися повного тексту ухвали (суд має її скласти не пізніше 5 днів)", — написав з цього приводу Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

Як стало відомо "Історичній правді", позивачі обґрунтовували свій позов тим, що "Роман Шухевич та Степан Бандера ніколи не мешкали у місті Києві, не мали ніяких справ у цьому місті, тому Відповідач в порушення Закону України "Про географічні назви" здійснив неправомірні дії".

Крім того, в тексті адміністративного позову вказано, що "Відповідач сприяє наполегливим спробам викривлення нашої спільної історії, що натепер спостерігаються з боку Українського інституту національної пам’яті (УІНП), інших організацій та ряду ЗМІ, які намагаються стерти із нашої спільної історії трагічні сторінки, пов’язані зокрема з антисемітською діяльністю Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА) та її лідерів". 

"Антисемітська спрямованість цієї діяльності,  йдеться далі,  сприяла загибелі тисяч українських євреїв і є доведеним історичним фактом, підтвердженим безліччю свідоцтв, документів, досліджень, в тому числі загальновідомих / загальнодоступних. Спроби переписати історію, замовчування та заперечення антисемітської спрямованості ідеології і практики цих організацій є нічим іншим, як образою пам’яті понад одного мільйона євреїв, знищених в Україні нацистами та місцевими колаборантами, і, більш того,  запереченням Голокосту".

Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича. Проспект переходить у проспект Степана Бандери, який одержав свою назву 7 липня 2016 року.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.