АНОНС: Вахтанг Кіпіані презентує три книги в Миколаєві

14 червня в Миколаєві відбудеться зустріч із головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані.

Під час зустрічі Вахтанг Кіпіані презентує три книги серії "Бібліотека "Історичної правди".

Книга "Зродились ми великої години. ОУН і УПА" (видавництво "Віват") - це збірка найкращих науково-популярних публікацій "Історичної правди" з історії руху ОУН і УПА. 

Матеріали підібрані так, що в повній мірі розкривають найвідоміші віхи боротьби, особливості побуту повстанців, життєписи провідників і командирів, реперсивні заходи спецслужб тоталітарних режимів тощо.

Разом ці статті формують цілісне уявлення про збройну боротьбу українських націоналістів за самостійну Україну.

 

Наукове видання "Українська Канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади", том 1-й: "Піонерський період" (видавництво "Дуліби") оповідає про 125-річну історію української діаспори в цій країні. Канада єдина країна західного світу, де українці стали не  бідними родичами в чужій країні, а  "акціонерами" держави.

До книжки ввійшли рукописи перших літописців українсько-канадської історії Осипа Олеськіва та Нестора Дмитріва, документи Андрея Шептицького й Никити Будки, збірка авторських емігрантських пісень Теодора Федика.

Книга "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті" (видавництво "Віват) містить факти, результати дослі­джень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-поль­ських відносин. Автори статей, зібраних завдяки "Історичній правді", спробували висвітлити правду про супе­речливі події XX століття в історії двох народів. 

Середа, 14 червня, 11.00

Місце: Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва (вул. Адміральська, 31).

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.